Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варяга

Варяга, -ги, м. Здоровякъ. У мене син такий варяг. Ном. № 13944.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЯГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЯГА"
Гарматня, -ні, ж. Арсеналъ.
Гуна́, -ни́, ж. = Луна 2. Харьк.
Запряга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запрягти́, -жу́, -же́ш, гл. Запрягать, запрячь. Учений, а кобили не запряже. Ном. № 6058. Запріг коня вороного та й одвідав. Чуб. V. 661.
Либо́нь нар. Вѣроятно, кажись. Либонь і до гробової дошки щастя не дочекаюся. Ном. № 8317. Чорна хмара наступає, либонь дощик буде. О. 1862. X. А під лісом, край дороги, либонь курінь мріє. Шевч. 82.
Приручати, -ча́ю, -єш, сов. в. приручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Кому ж ти мене, мій батечку, приручаєш? Мил. 180. Покидаєш мене, серденятко моє! Ой кому ж ти приручаєш? Мет. 25.
Прокрутити Cм. прокручувати.
Селечко, -ка, с. Ум. отъ село.
Справдешній, -я, -є. Настоящій. Справдешній козак. Плутон чи Вельзевул у них не справдешня істота. К. Іов. 40.
Фатка, -ки и фать, -ті, ж. = хватка. Браун. 14. Вх. Пч. II. 23.
Шляк, -ку, м. Обшивка внизу платья, кайма.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРЯГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.