Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веґеря

Веґеря, -рі, ж. Родъ танца. Підтикавсь та й давай веґері скакати. Кв. II. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕҐЕРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕҐЕРЯ"
Береженько, -ка, бережечок, -чка, м. Ум. отъ берег.
Відгортувати, -тую, -єш, гл. = відгортати 1 и 2.
Гарбажійка, -ки, ж. Лукъ-сѣянецъ. Херс.
Криводушний, -а, -е. Несправедливый, безсовѣстный. Родились ви на світ зрадливі, з утроби вийшли криводушні. К. Псалт. 132.
Лю́шенька, -ки, ж. Ум. отъ люшня́.
Одинадцять, -ти числ. Одинадцать. Було вас (биших) одинадцять, а бех дванадцятий. Чуб. І. 116. Сповістили про все се одинадцятьох. Єв. Л. XXIV. 9.
Пах, -ху, м. Запахъ. Кругом пах од трави і квіток. Сим. 204. Не люблю пива, ні паху його. Н. п. У олії свиріпляній гарний пах. Лебед. у.
Покільчитися, -чуся, -чишся, гл. Пустить ростки (о зернѣ). Черк. у.
Поорудувати, -дую, -єш, гл. Распорядиться, поуправлять нѣкоторое время.
Рубець, -бця, м. 1) Рубець въ шитьѣ, одеждѣ. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. Рудч. Ск. І. 176. шити рубце́м. Сшивать, захватывая за самые края матеріи. Канев. у. 2) = шрам. 3) мн. рубці. Рубецъ, одинъ изъ четырехъ желудковъ жвачнаго животнаго, а также и кушанье изъ него. Чуб. VII. 443. Ум. рубчик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕҐЕРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.