Ґрунт и грунт, -ту, м. 1) Надѣлъ, земля, участокъ земли; усадьба. Продав грунт вічними часами. Ходім, де твій батьківський ґрунт. Грунта, великі маєтки збуває. Осіли на рангових або на магистратських та чернечих грунтах. 2) Почва. Там добрий ґрунт — усе як з води йде. 3) Основа, основаніе. Земля не може рушити з грунту свого. Слово — вітер, а письмо — грунт. Ум. Ґру́нтик, гру́нтик.
Єпа́рхія, -хії, ж. Епархія. Викарій їздив по єпархії.
Запри́щити, -щу, -щиш, гл. Покрыть прыщами.
Катати, -та́ю, -єш, гл. Бить. Горілку, мед не чаркою, — поставцем кружає, а ворога, заплющившись, ката, не минає.
На́долонка, -ки, ж. Нашивка изъ кожи или сукна на всю ладонь, чтобы не терлись рукавицы.
Начерти, -рчу́, -ре́ш, одн. в. отъ начерпа́ти
Погук, -ку, м. Выкрикъ; крикъ; призывный крикъ. Заспівайте Господеві пісню псальму нову гарно, любо з погуками співайте здорові.
Попівство, -ва, с.
1) Званіе священника. Давайте попівство за дванадцятилітню науку.
2) Священническій домъ, дворъ. Дві дівки, служниці на попівстві.
3) соб. Попы, священники. Наїхало... попівства повен двір.
Прочанка, -ки, ж. Богомолка; странница.
Трензель, -зля, м. Уздечка съ удилами. Ум. трензелька. Взяла коня за трензельку.