Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вдовиченко

Вдовиченко, -ка, м. = удовиченко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВДОВИЧЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВДОВИЧЕНКО"
Бувалий, -а, -е. Бывалый, опытный. Чуб. І. 236. Не питай старого, а питай бувалого. Ном. № 5784.
Виваплювати, -люю, -єш, сов. в. вивапити, -плю, -пиш, гл. Бѣлить, выбѣлить известью.
Виснути, -сну, -неш, гл. 1) Виснуть. 2) О человѣкѣ: торчать. Наймит усе висне в хаті, не йде на роботу. Рк. Левиц.
Ґу́лий, -а, -е. Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.
Понаписувати, -сую, -єш, гл. Написать (во множествѣ). Драг. 141. Вона взяла й понаписувала на усіх воротях. Рудч. Ск. II. 149.
Стеменний, -а, -е. Совершенно похожій. точь-въ-точь. І очі чогось заплющує, і з місця зривається, — от стеменний кіт. МВ. (О. 1862. III. 39).
Удовецький, -а, -е. Принадлежащій вдовцу или вдовѣ. К. Бай. 78.
Цяцятися, -цаюся, -єшся, гл. = цятатися. Орішками цяцятися. Борз. у.
Шинкаренко, -ка, м. Сынъ кабатчика. Із Стехівки та шинкаренко. Котл. Ен. VI. 17.
Широкоплечий, -а, -е. Широкоплечій. Котл. МХ. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВДОВИЧЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.