Вихитрувати, -трую, -єш, гл. Добыть хитростью.
Забува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. забу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Забывать, забыть. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Забув віл, коли телям був. Пішла кудись: сіней забула замкнуть. Забувим латини. забу́ти на що́, на ко́го. Забывать о чемъ, о комъ. Що б то й було, як би всі багатіли! то б і на Бога забули!
Замію́сити, -ю́шу, -сиш, гл. = запроторити і. Cм. замаюсити.
Заручи́ти, -ся. Cм. заручати, -ся.
Кипень, -пню, м. Кипятокъ. Кипнем її... спарив.
Мовча́зність, -ности, ж. Молчаливость; молчаніе.
Морква́сити, -шу, -сиш, гл. Ссориться (о домашнихъ).
Носюра, -ри, м. Ув. отъ ніс.
Огулити, -лю, -лиш, гл. Обмошенничать, надуть. Москаль козака як раз охулить, а москаля і чорт не одурить.
Тайстра, -ри, ж. Сумка, котомка. Ум. тайстерка, тайстронька, тайстрочка.
