Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ведмедиха

Ведмедиха, -хи, ведмедиця, -ці, ж. Самка медвѣдя. «Дам, — каже ведмедиха, — тобі свого й покорму, дам ще ведмежого сина тобі на послугу, да тілько не губи мене з світу.» Рудч. Ск. І. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДМЕДИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДМЕДИХА"
Зачува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Чуяться, чувствоваться. Їй не зачувалось, що вона где усе низче та низче. МВ. (О. 1862. І. 98).  
Зрослий, -а, -е. Выросшій. Левч. 10.
Мигуне́ць, -нця, м. Падающая звѣзда.
Перістий, -а, -е. 1) О масти: по черному полю бѣлыя поперечныя полосы. Рудч. ЧП. 255. Віл перістий. КС. 1898. VII. 42. Пропало троє коней перістих. Левиц. І. 106. 2) О цвѣтѣ: въ полоскахъ. Ой ти гарбуз, ти перістий! Із чим тебе будем їсти? Н. п. За рижого бога, за перістих людей. Ном. 6853.
Повитикати, -каю, -єш, гл. Выткнуть, высунуть (во множествѣ).
П'ятрини, -ри́н, ж. мн. У горшечника: полки, на которыхъ ставится готовая посуда. Черк. у.
Ревнява, -ви, ж. 1) Ревъ. 2) Шумъ. крикъ. Бач. яку підняли собаки ревняву. Кролев. у.
Чкатися, -чкаюся, -єшся, гл. = цкати. Вх. Лем. 483.
Чортиха, -хи, ж. = чортиця. Покликала чортиха бабу до дитини. Чуб. II. 361.
Щенюк, -ка, м. = щеня 1, 2. Вх. Пч. II. 5. Вх. Зн. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕДМЕДИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.