Блекотати, -чу́, -чеш, гл.
1) = белькотати.
2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче.
Викочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викотитися, -кочуся, -тишся, гл. Выкатываться, выкотиться. Сонечко викочується з-за юри. У діда із очей аж дві сльози викотились.
Діво́ха, -хи, ж. = Дівуля.
Замо́вити Cм. замовляти.
Льод, -ду, м. = лід. од льо́ду до льо́ду. Годъ. Ум. льодок, льодочок. Бігла кізонька льодком-льодком.
Огиднути, -ну, -неш, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть. Море так йому огидло, що бісом на його дививсь.
Передмова, -ви, ж. Предисловіе.
Прохатарь, -ря, м. = прохач. Пришили прохатарі ті, що на церкву просять. — Ну, набери їм ківш пшениці.
Стовба, -би, ж.
1) Въ плугѣ: прочная дощечка, которой соединяются въ плугѣ чепіги съ градільом: она проходитъ сквозь нижній конецъ чепіги и конецъ граділя.
2) Часть рала, подобная предыдущей въ плугѣ, которой прикрѣпляется кописть къ жертк'ѣ.
3) Корень въ деревѣ, идущій въ землю вертикально.
Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться.