Досвітча́ний, -а, -е. 1) Предразсвѣтный. 2) Сдѣланный во время до́світок. Це ранішня робота, а це досвітчана. досвітча́на ма́ти. Женщина, въ домѣ которой собираются до́світки.
Заздре́ний, -а, -е. Завистливый.
Зв'язки́й, -а, -е. Вяжущій. Галун зв'язкий.
Набаламу́тити Cм. набаламучувати.
На́падь, -ді, ж. = нападок.
Обчісувати, -сую, -єш, сов. в. обчесати, -чешу, -шеш, гл. — кого. Расчесывать, чесать кого-либо постоянно. Та їх (діти) треба обшить, треба й облатать, треба й обіпрать, треба й обчесать, треба й обмивать.
Повертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. поверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл.
1) Поворачиваться, повернуться. Ой млин меле, вода реве, а колесо не повернеться. Ледащо куди не повернеться, то всюди йому зле.
2) Возвращаться, возвратиться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Повернувся я з Сібіру, нема мені долі.
3) Обращаться, обратиться. Не було й гадки, щоб усе те щастя у велике лихо повернулось.
4) Отправиться, направиться. Ой їдь, мій миленький, дорога щаслива, куди ся повернеш, буду ті жичлива.
5) Находиться, быть. Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається. Козаки запорожці, де ви ся повертаєте? де ви ся маєте?
Прикликнути, -кну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ прикликати. Раз кахикнула, трох ляшків прикликнула.
Сворінь, -ня, м. 1) Шворень. 2) Болтикъ, которымъ прикрѣплены подножки въ ткацкомъ станкѣ. 3) Часть самотоки. 1) Шипъ, на которомъ вращается рулевое весло у плота. Cм. керма. 2) Часть пїл. Cм. пїла.
Усмолювати, -люю, -єш, сов. в. усмоли́ти, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить.
