Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варянка

Варянка, -ки, ж. Родъ кушанья, свареннаго изъ капусты, капустной жижи. Вх. Лем. 395. Вх. Уг. 229.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЯНКА"
Гвинтовка, -ки, ж. Винтовка. Стор. II. 12.
Гойкати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Зн. 11.
Джорели́стий, -а, -е. Богатый источниками.
Дошку́льно нар. Больно. Так, братця, б'є дошкульно, що коли б були не держали, то сам був би не видержав. Ном. № 2346 на стр. 284.
Звиха́тися, -хаюся, -єшся, гл. = звиватися 2. Ой матінко-вутко, звихай же ся хутко, бо ми ся звихали, все село звоювали, чикмани поросили, на весілля спросили. Грин. III. 511.
Згли́бити, -блю, -биш, гл. Понять, постигнуть до глубины. Добре зглибив дітську натуру. О. 1862. І. 74.
Недугувати, -гую, -єш, гл. = нездужати. Зосталася сама самісінька недугуючи. МВ. ІІ. 14. Недугувала з місяць. Мир. Пов. II. 78.
Поперебірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и перебрати, но во множествѣ.
Сварливе нар. Ссорясь, сердито. Налетять горобці та й, сварливе цвірчучи, угору шугнуть з пустого городу. МВ. (О. 1862. І. 96).
Шматковий, -а, -е. Кусковой. шматкове сало. Шпикъ, свиное сало. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.