Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вартати

Вартати, -таю, -єш, гл. Стоить. Звідуются го тоти, што може тот плуг варта́ти. Гн. І. 41. Він ва́ртат пінязі. Гн. І. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТАТИ"
Гусір, -ра, м. = Гусяр. Вх. Пч. І. 14.
Кудерний, -а, -е. Кудрявый. Під кудерним деревцем, під зеленим барвінцем. Н. п.
Кудрик, -ка, м. Ум. отъ кудерь.
Носили, -сил, с. мн. Носилки. Ледве на носилах донесли.
Ондека, о́ндечка, нар. = онде. Вх. Зн. 44.
Повалина, -ни, ж. = повала. Вх. Зн. 66.
Пробрязкати, -каю, -єш, гл. Пробренчать извѣстное время.
Розохотити, -ся. Cм. розохочувати, -ся.
Скервавити, -влю, -виш, гл. = скрівавити. Збили, скервавили, обдерли до нагва. Гн. І. 11.
Устка, -ток, с. мн. Ум. отъ уста.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.