Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вартати

Вартати, -таю, -єш, гл. Стоить. Звідуются го тоти, што може тот плуг варта́ти. Гн. І. 41. Він ва́ртат пінязі. Гн. І. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТАТИ"
Водоспад, -ду, м. Водопадъ. Млак. 122. З високої кам'яної стіни з двох росколин лилися водоспади. Левиц. Пов. 362.
Гризи́ще, -ща, с. ув. отъ гризь. Мил. М. 55.
Кобзина, -ни, ж. = кобза. Узяв кобзину в руки та й зачав співати. Федьк. І. 4. Ой далеко чути козака Ворла, що іде з кобзиною. Гол. І. 272.
Кросенце, -ця, с. Ум. отъ кросно.
Наги́й, -а́, -е́ Нагой, голый. Аби душа сита та тіло не наю. Ном. № 9891.
Нів, но́ву, м. Новолуніе. Гайсин. у. и Желех.
Обрадонька, -ки, ж. Ум. отъ обрада.
Рушничок, -чка, м. Ум. отъ рушник.
Соплякуватий, -а, -е. = сонливий 1.
Спрагота, -ти, ж. = спека. Вх. Лем. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.