Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вартати

Вартати, -таю, -єш, гл. Стоить. Звідуются го тоти, што може тот плуг варта́ти. Гн. І. 41. Він ва́ртат пінязі. Гн. І. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТАТИ"
Бухтіти, -тію, -єш, гл. 1) Пылать, вспыхивать. Вогні бухтіють. Харьк. 2) Глухо звучать. Бубон бухтіє. Мир. ХРВ. 341.
Зглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Осмѣять. Осміяне, зглузоване йде. Г. Барв. 286.
На́віч (кому), нар. Предъ глазами, на глаза. Покликали судді Івана Процькові навіч.
Перекопувати, -пую, -єш, сов. в. переконати, -паю, -єш, гл. 1) Перекапывать, перекопать. Перекопав ровом стежку. 2) Перекапывать, перекопать, вскопать наново.
Переметати, -мечу, -чеш, гл. Перебросить. А я тую річку човном перемечу. Гол. I. 248.
Преподобний, -а, -е. 1) Преподобный, праведный, святой. Не зовіте преподобним лютого Нерона. Шевч. 2) Красивый, прекрасный. Преподобна дівчина. Чуб. V. 19.
Розвідка, -ки, ж. 1) Развѣдываніе, слѣдствіе. Недовгий час розвідує Всевишній, щоб нас судом правдивим осудити: без розвідок могущого вбиває. К. Іов. 76. 2) Изслѣдованіе (научное). 3) Жена разведенная съ мужемъ.
Тарканистий, -а, -е. Неоднокрапный, неодноцвѣтный, пестрый. Вх. Зн. 68.
Утнути Cм. утинати.
Чертежник, -ка, м. = чертіж. Вх. Зн. 80, 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.