Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вдівець

Вдівець, -вця, м., вдівонька и вдівочка, -ки, ж. = удівець, удівонька, удівочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВДІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВДІВЕЦЬ"
Бозуля, -лі, ж. Шишка (на тѣлѣ), желвакъ, то же, что и ґуля. Вх. Лем. 393. Ум. бозулька.
Верем'я, -м'я, с. Хорошая погода. Шух. І. 81. 189. По слоті верем'я. Фр. Пр. 146.
Віднімати, -маю, -єш, сов. в. відняти, -німу, -меш, гл. Отнимать, отнять, отобрать. А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто відняв? Шевч.
Гарбузячий, -а, -е. = Гарбузовий.
Перешматувати, -ту́ю, -єш, гл. Перервать.
Підкріпляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підкріпити, -плю́, -пиш, гл. Подкрѣплять, подкрѣпить. Коли б тебе Господь підкрепив. Г. Барв. 280.
Почвалати, -ла́ю, -єш, гл. Пойти, побресть. До дому почвалав. Котл. Ен. VI. 45. До річки почвалав. Греб. 385.
Прихаток, -тку, м. Небольшая пристройка жилая при хатѣ. Инколи коло хати ставляють ще другу невеличку хатку — прихаток. МУЕ. І. 8. (Черниг.).
Проговіти, -вію, -єш, гл. 1) Проговѣть. 2) Истратить на говѣнье. Копійок 30 проговіла. Харьк. г.
Тюрю меж., выраж. стукъ экипажа при ѣздѣ. Я з своїм дідом коли схочу то поїду: чи пізненько, чи раненько — тюрю, тюрю помаленьку. Чуб. IV. 493.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВДІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.