Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вдівець

Вдівець, -вця, м., вдівонька и вдівочка, -ки, ж. = удівець, удівонька, удівочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВДІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВДІВЕЦЬ"
Гончарі́вна, -ни, ж. Дочь горшечника. Аф. 364.
Дорі́дливий, -а, -е. = дорідний. Сльози такі дорідливі, як дощ перед грядом. Св. Л. 98.
Кабашниця, -ці, ж. Продавщица водки или содержательница кабака. Гей Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая. ЗОЮР. І. 319.
Кусман, -на, м. Кусище. Міусск. окр.
Мочарува́тий, -а, -е. О почвѣ: болотистый, мокрый. Мочарувате поле. Камен. у.
Окреслити Cм. окреслити.
Причинонька, -ки, ж. Ум. отъ причина.
Прокочувати, -чую, -єш, сов. в. прокотити, -кочу, -тиш, гл. Прокатывать, прокатить.
Талановитість, -тости, ж. Даровитость, талантливость. Шейк.
Черідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ череда. 2) Свиное стадо. Грин. II. 293. Ніхто з людей не бачив, шоб свині увечері вертались додому з черідки не біжучи. Грин. II. 292.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВДІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.