Верстак, -ка, м. Ровесникъ.
Глас, -су, м. 1) = голос 1. Почула його глас. Коло їх двора а ні гласу. 2) Въ церковномъ пѣніи: гласъ. Затягнув на шестий глас. Укупі б заспівали. Він усі гласи знає. 3) Звукъ.
Заколо́та, -ти, ж. 1) Похлебка для животныхъ. 2) Пренебрежительное названіе для плохо изготовленнаго жидкаго кушанья.
Ковиза, -зи, ж. Бочарный инструментъ для сгибанія обручей. Ум. ковизка.
Коськання, -ня, с. Призываніе лошадей крикомъ: кось-кось! Коськання ночліжне парубоче.
Підточування, -ня, с. Дѣйствіе отъ глагола підточувати.
Поро́бок, -бка, м. = Уток.
Хлящем нар. Въ безпорядкѣ. Кинув хазяйство хлящем.
Чаїний, -а, -е. Принадлежащій пигалицѣ. Видрав яєць.... двадцятеро качиних, одно чаїне.
Шкандибки, -бок, ж. мн. Родъ дѣтской игры.
