Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вартовничий

Вартовничий, -чого, м. = вартівник. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТОВНИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТОВНИЧИЙ"
Бича, -ча́ти, с. Бычекъ. Чаще во мн. ч. бичата. Іде чоловік бичатьми маленькими. Гн. I. 96.
Віддати, -ся. Cм. віддавати, -ся.
Гайдамака, -ки, м. 1) Гайдамакъ; человѣкъ, причастный къ крестьянскому возстанію въ 18 вѣкѣ на правомъ берегу Днѣпра. Йде Залізняк Чорним шляхом, за ним гайдамаки. Шевч. 155. 2) Разбойникъ.
Добенькетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Допировать.
Зрозумілість, -лости, ж. Понятность. Желех.
Кватиронька, -ки, ж. Ум. отъ кватира.
Небудь Нибудь. Хто-небудь, що-небудь.
Нізка, -ки, ж. 1) Мякоть въ тыквѣ. Шух. І. 142. 2) Въ деревѣ: слой, находящійся непосредственно подъ корою, cambium. Шух. І. 176.
Обдряпувати, -пую, -єш, сов. в. обдряпати, -паю, -єш, гл. Оцарапывать, оцарапать; обдирать, ободрать. Харьк. у.
Підколювати, -люю, -єш, сов. в. підколоти, -лю, -леш, гл.ногу. Укалывать, уколоть, вогнать занозу. Оце бігла та так терниною ногу підколола. Очерет ноги підколює. ЗОЮР. II. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТОВНИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.