Вільго нар. Влажно, сыро. Вільго в ті хижі.
Доброві́льний, -а, -е. Доброжелательный. Да чи він (батько женихів) добрий, да чи добровільний, да чи такий, як мій рідний.
Дурні́сінько нар. 1) Совершенно глупо. 2) Совершенно напрасно. Так дурнісінько вилаяла мене. 3) Совершенно даромъ. Утік панич, выкормивши коні дурнісінько. Оце помилилась, не переміряла добре різи та й нажала отій грапині дурнісінько півкопи жита.
Забондарюва́тися, -рю́юся, -єшся, гл. О бочарѣ: заработаться.
Забу́ток, -тку, м. 1) Остатокъ, памятникъ. Забуток старшини. 2) Забвеніе.
Косатка, -ки, ж. Раст. Aconitum napellus.
Невпокій, -кою, м. Безпокойство; волненія, тревоги. За дурною головою і ногам невпокій. Загинула його проба пера серед невпокою життя громадського. Поривало хлопця до сваволі, до невпокою.
Позаростати, -та́ємо, -єте, гл. Зарости (во множествѣ). Позаростали стежки і доріжки травою зеленою.
Росквитання, -ня, с. Разсчетъ. Як прийшлось до росквитання, то козаки зостались козаками, а нас у поспільство повернено.
Утруднити Cм. утрудняти.
