Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вевюрка

Вевюрка, -ки, ж. Бѣлка. Гол. ІІІ. 495.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕВЮРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕВЮРКА"
А́рчик, -ка, м. Сѣдло. Морд.
Верцадло, -ла, с. 1) Зеркало. Дочка Лавися чепуруха в верцадло очі все п'яла. Котл. Ен. IV. 27. 2) Компасъ. Кременч. у. 3) Астролябія. Манж. 177.
Зайня́ти, -ся. Cм. займа́ти, -ся.
Маґельни́ця и маґільниця, -ці, ж. То-же, что и рубель, — валекъ для катанья бѣлья. Подольск. г. Cм. меґеля 1.
Орох, -ху, м. = горох. Драг. 363. ХС. III. 66. Напрягла ороху. Грин. II. 163.
Парило, -ла, с. раст. Agrimonia Eupatoria L. ЗЮЗО. І. 110.
Піджарити Cм. піджарювати.
Плодниця, -ці, ж. О женщинѣ: рождающая дѣтей. Н. Вол. у.
Стрібний, -а, -е. = срібний. Грин. III. 545.
Тутеський, -а, -е. = тутешній. Шейк. Вх. Зн. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕВЮРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.