Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вевюрка

Вевюрка, -ки, ж. Бѣлка. Гол. ІІІ. 495.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕВЮРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕВЮРКА"
Гаспедюка, -ки, об. ув. отъ гаспед.
Гурмано́м, нар. Кучей, толпой. Желех.
Кімня́хъ, -ха, м. = Кім'я́х.
Начіплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. начепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Нацѣпляться, нацѣпиться, навѣшиваться, навѣситься. 2) Навязываться, навязаться. Христя дуже голінна до хлопців, начепилася на Хведора. Мир. Пов. I. 165.
Перемізжити, -жу́, -жи́ш, гл. Размозжить (многихъ). І блюдолизів, ложкомоїв в прах, в дребезги перемізжив. Котл. Ен. V. 49.
Порозмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Поговорить.
Прислуга, -ги, ж. Услуга.
Смітюх, -ха, м. пт. = посміттюха. Вх. Пч. II. 8.
Стримати Cм. стримувати.
Улучний Cм. улучен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕВЮРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.