Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вартарка

Вартарка, -ки и вартарня, -ні, ж. Сторожка, будка для сторожа или часового. Желех. Вх. Зн. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТАРКА"
Басюра, -ри, м. Ув. отъ бас.
Ґо́дло, -ла, с. = Кодло.
Зам'Ятня́, -ні́, ж. Замѣшательство, суматоха, суета. Така була зам'ятня тоді! Екатер. у.
Знакімець, -мця, ж. Знакомый. Зміев. у. Се ж його знакімець; вони здавна знаються. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).  
Кітляр, -ра, м. Мѣдникъ. Котл. Ен. (Слов.).  
Ли́ства, -ви, ж. 1) Часть берда. (Cм.) Шух. І. 256. 2) Часть снувалки. (Cм.) МУЕ. III. 15.
Перестрелити Cм. перестрелювати.
Підтрусити Cм. підтрушувати.
Повиж нар. Выше. Повиж моря краю зачився місяць в туманах блукати. Федьк. І. 57.
Спудза, -зи, ж. Пепелъ, зола. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.