Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варяниця

Варяниця, -ці, ж. = варениця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЯНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЯНИЦЯ"
Дзеле́нка, -ки, ж. Насѣк. = Зеленяк. Вх. Пч. І. 5.
Заду́блювати, -люю, -єш, сов. в. задуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, выдубить (кожу). Гол. Од. 66. 2) О животныхъ: поднимать, поднять вверхъ хвостъ. Задубили коні хвости. О людяхъ: поднимать, поднять одежду, обнаживъ нижнюю часть тіла.
Коминяр, -ра, м. = коминотрус. Гайсинск. у.
Неодмінне и неодмінно, нар. Непремѣнно. Кв. Треба неодмінне ті колеса купити. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Протавати, -таю, -єш, сов. в. протанути, -ну, -неш, гл. Протаивать, протаять. То там, то тут протає. Н. Вол. у.
Рев, -ву, м. Ревъ. Скот пустився з ревом. Мнж. 35. Ввійшла к Юноні з ревом, стуком. Котл. Ен.
Смолавець, -вця, м. Сопливецъ. Угор.
Учариця, -ці, ж. Пастушка. Ум. учаричка. Вх. Лем. 476.
Характерник, -ка, м. Чародѣй, колдунъ. К. ЧР. 151. Шевч. 363. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. МПр. 41.
Чапаш, -шу, м. = стежка. Ідіть цим чапашем. Вх. Зн. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРЯНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.