Викуп, -пу, м.
1) Выкупъ. Зостав його, нехай живе на світі, бо він мені подав за себе викуп.
2) Искупленіе. Од пекла до викупу, до царства небесного душу проважає.
Ґала́нки, -ків, м. мн. Подштанники.
Дзюбане́ць, -нця, м. см. Дзюб II.
Млі́йка, -ки, ж.? Ристю, кониченьки, ристю! Їдемо за користю червоною да млійкою з молодою да невісткою.
Перековерсати, -саю, -єш, гл. Перековеркать. Вже вони хоч що, то по своєму перековерсають.
Підтирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підте́рти, -дітру́, -треш, гл. Подтирать, подтереть.
Поросхитуватися, -туємося, -єтеся, гл. Раскачаться, расшататься (во множествѣ).
Порохнявий, -а, -е. = порохнавий. Церква стара, аж поросла, аж порохнява.
Тямити, -млю, -миш, гл. 1) Смыслить, понимать. Вчилася, та й не тямить. Коли не періг, то й не пирожися; коли не тямиш, то й не берися. 2) Помнить. Тямитиме до нових віників.
Цвіргун, -на, м. = цвіркун.
