Грязи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Грязнить.
Зві́льжити, -жу́, -жи́ш, гл. О морозѣ: ослабѣть. Як звільжить мороз, тоді поїду у ліс. Вже звільжив мороз.
Злорічити, -чу, -чиш, гл. Злословить, говорить дурное. Ти устами знай злорічиш.
Каштелянство, -ва, с. Достоинство кастеляна. Владики роздавали манастирські маєтности, землі, дивлячись на їх, як на свої каштелянства.
Лу́чик, -ка, м. Родъ вѣшалки для шапокъ. Вирубається щиток з дубка і сучки на йому обрубуються і загинаються покіль сирі, та так і засохнуть. А тоді сей лучик прибивають до полутрямка і шапки на йому вішають. Шапок чотирі, а то й п'ять.
Невтомний, -а, -е. Неутомимый. З його косарь такий жвавий, такий робочий-невтомний.
Порострачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Растратиться (во множествѣ).
Реестровий, -а, -е. Реестровый, записанный въ реестрѣ. Реестровий козак.
Троск, -ку, м.
1) Камышъ, тростникъ. В четвер вечер приїзжає капитан московський, сам напер, за ним войско, жовнярів як тросків. тро́ском. Какъ попало, въ безпорядкѣ. Лежить начиння троском.
2) Хлопанье кнута, бича.
Цябро, -ра, с. Кусокъ дерева, выдолбленный въ видѣ тарелки, родъ большой дерев. тарелки (для хлѣба, для рѣзанья арбузовъ и пр.).
