Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вегля

Вегля пред. Сообразно, соотвѣтственно. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕГЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕГЛЯ"
Задира́ка, -ки, об. Задорливый человѣкъ. Нептунів син сподарь Мезап, боєць, ярун і задирака. Котл. Ен. Ум. задира́чка.
Зги́блий, -а, -е. Погибшій.
Маля́рство, -ва, с. Живопись. Він велику силу у малярстві знає. Кв.
Облягти Cм. облягати.
Підвал, -лу, м. 1) ? 2) у підвал. Безъ разбору, сплошь. Зсапувала все в підвал. Сосниц. у.
Подослужувати, -жуємо, -єте, гл. Дослужить (о многихъ). Подослужували свого та й пішли додому.
Понасіювати, -сіюю, -єш, гл. = понасівати. Се все понасажував, понасіював дідусь. О. 1862. VIII. 15.
Ставма нар. Стоймя. Ставма можна шахву винести. Черк. у.
Струниці, -ць, ж. мн. Тонкая кишка. Вх. Лем. 471.
Талановитість, -тости, ж. Даровитость, талантливость. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕГЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.