Гро́зно, -на, с. 1) Виноградъ. 2) — ди́ке. Дикій виноградъ, Ampelopsis hederacea. 3) Кисть (винограду). Грозно вінограду. Ум. Грозе́нце.
Домо́вний, -а, -е. Условленный.
Дубони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = ду́бкати.
Неколи нар. Кое-когда, изрѣдка. Було прийде неколи, чуєш, а до нас не йде.
Повеличити, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать большимъ, чѣмъ слѣдуетъ. Маштер, як робив криж, повеличи́в.
Позубити, -блю, -биш, гл.
1) Зазубрить; сдѣлать зазубрины. Позубили мені сокиру. Ой десь мене Господь Бог не простив, що я у неділю серпи позубив.
2) Сдѣлать зубцы. Позубила комір і чохлу.
Потугішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться туже.
Припадок, -дку, м. Случай. Приходили у всяких припадках до него, а він кождому раду давав. Як совітуєш в таковом моїм припадці?
Роспустуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Расшалиться.
Хлептати, -пчу, -чеш, гл. = хлебтати. Не погане море, що собаки хлепчуть. Та ж він хлепче кров людськую, мов собака воду.
