Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вдовіти

Вдовіти, -ві́ю, -єш, гл. = удовіти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВДОВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВДОВІТИ"
Гирмотати, -мочу, -тиш, гл. Стучать, гремѣть, грохотать. Вх. Лем. 403.
Дирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = Деренчати. Коли слуха, — щось дирчить за стіною; оглядується: затичка (у шибці) так і лізе на двір, тягне, видно, хтось. Сим. 215. 2) О коростелѣ: кричать. Вх. Пч. II. 10.
Завози́ти 2, -жу́, -виш, гл. Затаскать, загрязнить.
Запанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Загосподствовать, воцариться. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Шевч. 131. Знов смерть запанувала там, де недавно був гармидер і колотнеча. Левиц. Пов. 86.
Ли́мзати, -гаю, -єш, гл. = лемзати. Полимзав він трошки з мисочки, та й знов ліг, сказано — недужий. Кіевск. у.
Мерша́виця, -ці, ж. Мертвоядъ, Silpha. Желех. Вх. Зн. 35.
Насторошити Cм. насторошувати.
Обруб, -ба, м. 1) Отдѣльный кусокъ земли, участокъ. Моя земля в однім обрубі. 2) Въ водяной мельницѣ: небольшая возвышенность на поду, на которой лежать жернова. Черниг. у.
Охвіра, -ри, ж. Жертва. Яка віра, така й охвіра. Ном. № 4.
Повипростувати, -тую, -єш, гл. Выпрямить (во множествѣ). Посідали на траві і ноги повипростували. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВДОВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.