Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ведмеденя

Ведмеденя, -няти, с. Медвѣженокъ. Рудч. Ск. II. 91. Ум. ведмеденятко. Чуб. II. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДМЕДЕНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДМЕДЕНЯ"
Витрибки, -ків, мн. Негодные отбросы? За вибірки дасть Бог витрибки. Ном. № 4619.
Кравчик, -ка, м. Ум. отъ краве́ць.
Ле́пта, -ти, ж. Лепта. Спасибі, друже мій убогий, — ти, знаю, лепту розділив свою єдину. Шевч. 561.
Лоб, лоба, м. = ліб. Чужий лоб скубши, треба й свого наставити. Ном. № . Ні з того, ні з сього бери за лоб один другого. Ном. № 3517. Ум. лобик, лобичок, лобо́к, лобочок. А які твої телята? — На лобку лисинка, на шийці мотузочка. Ном. № 12841. Ой ти, котку-коточку, сіренький лобочку. КС. 1893. VII. 82. Ув. лобище.
Напопри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Наперчить. І печена, і варена, і пеприком напопрена. Гол. IV. 530.
Напсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Напортить.
Понасолоджувати, -джую, -єш, гл. Насластить (во множествѣ).
Розріднитися, -нюся, -нишся, гл. Разойтись ст, родными. Розрізнилася з ріднею. Греб. 332.
Рудько, -ка, м. Кличка рыжихъ домашнихъ животныхъ, преимущ. собакъ, кошекъ. А ти, коте-рудьку, підтопи нам грубку. Мил. 43.
Чиновать, -ті, ж. = чиновате полотно. (Cм. чи́новатий 2). Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕДМЕДЕНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.