Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ватуйка

Ватуйка, -ки, ж. 1) Годовалая коза. Шух. І. 211. 2) = ватуля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТУЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТУЙКА"
Дворяни́н, -на, м. 1) Дворовый человѣкъ. Дізналися дворяне та панськії козаки. Гол. І. 122. Ой мати криминина, чорні очі в дворянина. Мет. 114. 2) Дворянинъ. На безлюдді й Хома дворянин. Ном.
Добі́рний, -а, -е. Отборный. Добірними словами дорікає. Черном. Та се ж добірна пшениця. Кіевск. у. Там п'ють молодці все добірнії. О. 1861. XI. Св. 55.
За́якоритися, -рюся, -ришся, гл. Согнуться. Дивись, як якорь заякорився. Борз. у.
Котарь, -ря́, м. = кіт? Колыбельная пѣсня: Ой ну люлі, котарю, та вимети кошару, а ти, котко рудю, та вимети грубу, а ти, котку волохатий, та й обмети коло хати. Мил. 43.
Несталий, -а, -е. Непостоянный, измѣнчивый.
Панахида, -ди, ж. Панихида. Прийшли на гроби, аж пан-отець уже й там і збірається правити панахиду. Кв. І. 86. Также то, что приносится на панихиду: булки, паляниці, медъ, сахаръ. За упокой своєї бабусі панахиду одніс. Г. Барв. 508. Панахиду поставила. Ном. № 8377. Ум. панахидка. Ти й наняла бабусенька собі панахидку. Чуб. V. 1130.
Семеєчка, -ки, семейка, -ки, ж. Ум. отъ сем'я.
Сиротень, -тня, м. Раст. Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. І. 120.
Скомина, -ни, ж. Оскомина. Угор.
Смола, -ли, ж. 1) Смола. Чорний як смола. Ном. 2)шевська. Варъ. 3)земна. Асфальтъ. Шух. І. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАТУЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.