Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ватуйка

Ватуйка, -ки, ж. 1) Годовалая коза. Шух. І. 211. 2) = ватуля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТУЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТУЙКА"
Висипка, -ки, ж. Сыпь. Желех.
Гоління, -ня, с. Бритье.
Зжи́ти, зживу, -веш, гл. Прожить. От затого місяць зживе у нас, а ще не привикне. Ми з тобою вік зжили. Ном. № 11523.
Королівство, -ва, с. Королевство.
Лові́ння, -ня, с. Ловъ, ловля. До ловіння пшениця краще ніж жито. Канев. у.
Надо́коло нар. Вокругъ, кругомъ. Кам'янець вінець: надоколо вода, а в середині біда. Ном. № 710.
Охайлучити, -чу, -чиш, гл. Ополоть, очистить отъ вѣтвей = охаючити. Треба цю щепу охайлучити. Пр. у.
Прилепистий, -а, -е. Обтяжной, въ обтяжку, плотно прилегающій къ тѣлу. приле́писта сорочка — рубашка, плотно обхватывающая подъ мышками. Павлогр. у.
Саранячий, -а, -е. Саранчевый. О. 1861. X. 131.
Судовик, -ка, м. Чиновникъ въ судѣ. О. 1861. XI. 27. Судовики благають Бога. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАТУЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.