Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ватуйка

Ватуйка, -ки, ж. 1) Годовалая коза. Шух. І. 211. 2) = ватуля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТУЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТУЙКА"
Брамурний, -а, -е.  — камінь Азотная окись кобальта. Вас. 182.
Запа́сти 2, -ся. Cм. западати, -ся.
Непристойність, -ности Неприличіе. Желех.
Огребки, -ків, м. мн. Остатки корма домашняго скота. Огребки — ті, що на грядки накладають. Новомоск. у. (Залюб.).
Племенниця, -ці, ж. = небога.
Помірно нар. 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ. Мнж. 190. 2) Умѣренно.
Скорбити, -блю́, -би́ш, гл. Причинять скорбь. Старого лиш скорбили, серденько му точили. Млак. 72.  
Сортувати, -ту́ю, -єш, гл. Сортировать.
Тарілець, -льця, м. Ум. отъ таріль. Шейк.
Чрести, чру, чреш, гл. Сдирать кору. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАТУЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.