Виґвинтити, -чу, -тиш, гл. Вывинтить.
Закру́чуватися, -чуюся, -єшся, гл. Закручиваться, закрутиться, закруживаться, закружиться, завертѣться. Закрутилася круто зелена хмелина, звившись на тичину. В Хими і в очах усе закрутилось. Мо́зок закрут́ився. Закружилась голова, одурѣлъ. Мозок всім їм закрутився, дур напав од хмелю.
Лазній, -я, -є. Въ выраженіи: лазня піч. Та часть печи, на которой просушиваютъ зерно, а зимою спятъ.
Пиво, -ва, с. Пиво. Прийди, серце, пива пити. Нехай же где грек з винами, з пивами та в нашу квашу. Ум. пивце.
Поросхапувати, -пую, -єш, гл. Расхватать. Сороки і ворони поназлітуються і поросхапують кужель да і порозносять на гнізда.
Рак, -ка, м.
1) Ракъ. Не буде риба раком. Вчепився як рак. напекти раків. Покраснѣть отъ стыда. Напік же пан Терешко раків, як і сам розглядів, що справді салдат намальований і що увесь базарь з нього глузує. наловити раків. а) Утонуть. б) = раків напекти. Раків через його наловили та таких уже великих, що де їх і ловити — изъ-за него сильно пришлось краснѣть. він знає, де раки зімують. Онъ не промахъ. як рак свисне. Никогда. рака стати = раком стати. Cм. стати. хата рака стала — разваливаясь, раскарячилась.
2) Насѣк. = раглик.
3) Родъ желѣзной подковы съ 4-мя зубцами, подвязываемой подъ подошву, что бы не скользить по льду и пр.
4) Бревно съ ножками, родъ козелъ, ставящихся на дно рѣки при ея загачиваніи и служащихъ основаніемъ для плотины.
5) мн. Родъ вышивки на сорочкахъ. Ум. рачок.
Родний, -а, -е. ? Це родний камінь — кинь його.
Соняшничина, -ни, ж. Стебель подсолнечника. Ум. соняшничинка.
Тверезий, -а, -е. Трезвый. Що у тверезого на умі, те у п'яного на язиці. по-тве́резу. Въ трезвомъ видѣ.
Хрьопати, -паю, -єш, гл. = хропати. Не хрьопай бо дверима! Як почала мене по спині хрьопати кулаком.
