Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вдовиця

Вдовиця, -ці, ж. = удовиця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВДОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВДОВИЦЯ"
Брик! меж., выраж. ляганіе, толчекъ ногой. Ой чук-брик з рогом бик. Н. п.
Висилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. висилитися, -люся, -лишся, гл. Изнуряться, изнуриться, истощаться, истощиться.
Завіта́льник, -ка, м. Посѣтитель. Мучать Тетяну завітальники. Хто не зайде, то все одно кажуть, що Василь до иншої ходить. Г. Барв. 541.
Зали́шок, -шку, м. Излишекъ. На малу міру сот зо три з залишком. Кв. ІІ. 13.
Знизити, -ся. Cм. знижати, -ся.
Комонно нар. Конно.
Мерзля́к, -ка, м. 1) Что-либо замерзшее. 2) Чувствительный къ холоду. Ум. мерзлячо́к.
Побожитися, -жу́ся, -жишся, гл. Побожиться. Побожився, що поховає труп його. Рудч. Ск. І. 110.  
Посуха, -хи, ж. Засуха. Вихор бува під посуху. Чуб. І. 35.
Темлювати, -люю, -єш, гл. Бросать, швырять. Біда тобов темлює. Фр. Пр. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВДОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.