Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ватуйник

Ватуйник, -ка, м. соб. Овцы, козы, еще не ягнившіяся. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТУЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТУЙНИК"
Гнетючка, -ки, ж. = гнетуха. Черниг.
Лежня́ка, -ки, об. = лежень 1. Желех. Вх. Зн.
Попередивлятися, -ля́юся, -єтеся, гл. Пересмотрѣть (во множествѣ).
Преміч, мочі, ж. Сила, наибольшая сила. З усієї премочі смикнув. Конст. у.
Придбання, -ня, с. Пріобрѣтеніе. Г. Барв. 528.
Прополювати 2, -люю, -єш, гл. Проохотиться.
Прорепетувати, -ту́ю, -єш, гл. Прокричать, проорать.
Сплюх, -ха, м. Названіе зайца. Вх. Пч. II. 6.
Ушолопати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить. І сторожі не вшолопають, де взялась. ЗОЮР. ІІ. 285.
Частокіл, -ко́лу, м. Частоколъ. ЗОЮР. І. 242. Чуб. VII. 392. Біжи, коню, під новий двір, ой удар копитом об частокіл. Чуб. V. 945. Ум. частокі́льчик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАТУЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.