Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ватуйник

Ватуйник, -ка, м. соб. Овцы, козы, еще не ягнившіяся. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТУЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТУЙНИК"
Доброчи́нність, -ности, ж. Благодѣяніе, благотворительность. За мою доброчинність така мені дяка. Н. Вол. у.
Імшити, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Мшити. Імшити хату. Шух. І. 92. 2)горшки. Вкладывать горшки одинъ въ другой, перекладывая соломой. Черк. у.
Наба́гнутися, -нуся, -нешся, гл. = набагнути 2. Набагся того. Зн. Вх. 38.
Осьмака, -ки, ж. 1) = восьмака. 2) Восьмая часть. Ум. осьмачка.
Полом, -му, м. Сломъ. Як на полом піде хата, то багато дерева пропаде. Н. Вол. у.
Ремінець, -нця, м. 1) Ум. отъ ремінь. Ремешекъ. 2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы. Шух. І. 292.
Сіва, -ви, ж. 1) Часть нивы, засѣянная однимъ взмахомъ руки. Буде помалу йти, сіву менчу займать. Ширше роскине сівою. 2) Мѣшокъ, употребляемый при сѣяніи.
Стількісь, стількось, нар. Нѣсколько. Минуло стількось років. Левиц. І. 80.
Тра-ра-рі! меж. Припѣвъ. Гей летіли журавлі то великі, то малі, сіли собі край рілі заспівали: тра ра-рі! ЗЮЗО. II. 529.
Цвірінь меж., выражающее крикъ воробья. Черниг., Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАТУЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.