Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варовий

Варовий, -а, -е. Относящійся къ вару 1. Вас. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРОВИЙ"
Бричка, -ки, ж. Бричка. Чуб. I. 106. Грин. ІІІ. 653. Ото бісової віри бричка, — ніяк не вилізу, така висока. Грин. II. 57.
Виправдити, -джу, -диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.
Вільгота, -ти, ж. Льгота, облегченіе; отсрочка. Зміев. у. Попроси, щоб дав вільготи хоч на три часи, щоб передумати мені, що в мене дома. Чуб. II. 18.
Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. Н. Вол. у. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у. 4) Произвольный.
Мацінча́ Cм. маценя.
Позіпати, -па́ю, -єш, гл. Погорланить. Позіпай довше, то я тобі затулю рота!
Посохтувати, -ту́ю, -єш, гл. Поспѣшить. Вх. Зн. 65.
Човниченько, -ка, м. Ум. отъ човен. Грин. III. 676.
Шерпатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Шпортати, -таю, -єш, гл. Ковырять. Голкою потроху шпортаю. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.