Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варовий

Варовий, -а, -е. Относящійся къ вару 1. Вас. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРОВИЙ"
Жегна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прощаться.
Жма́кати, -каю, -єш, гл. 1) Жевать. 2) = жмакувати 2.
Збу́рматися, ма́юся, -єшся, гл. Собраться. А в неділеньку вранці да бояри збурмали, да на море стріляли, на білую да лебедочку. Мет. 175. Збурмались вони під рясні дуби, чекаючи отамана на раду собі. Н. п.
Красітечно нар. 1) Очень красиво. 2) Очень хорошо. Квіт пахне красітечно. Вх. Лем. 428.
Пачіски, -со́к, мн. = пачоси.
Під'їзжати, -жаю, -єш, гл. = під'їздити. Чуб. V. 399.
Порозворушувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и розворушити, но во множествѣ.
Почищати, -ща́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Мпж. 61. Взяла ломаку... давай її баба тим патиром почищати. Мнж. 140.
Сопівка, сопілка, -ки, ж. Свирѣль. Всяк чоловік в свою сопілку грає. Посл. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Шевч. Ум. сопі́вочка, сопі́лонька, сопі́лочка. Сопілочка з калиночки, ясенове денце. Чуб. V. 10.
Столинє, -ня, с. Ножки стола, часть стола подъ столечницей. МУЕ. ІІІ. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.