Вередувати, -дую, -єш, гл.
1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку.
2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого.
Вражча, -ча́ти, м. Чертенокъ. Я з ним балакаю, а воно, вражча, так і заливається.
Гинкий, -а, -е. Легко сгибающійся, гнущійся. Гинкі цвяхи, забити не мож,— як з олива ніби. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево.
Животи́нник, -ка, м. Гуртовщикъ, скупщикъ скота на убой. Із крамарями, із щетинниками, із животинниками балакаєш.
Жолобе́ць, -бця́, м. Желобокъ.
Заложи́ти, -ся. Cм. закладати, -ся.
Коричуватий, -а, -е. Корытообразный, усѣянный рытвинами. Дорога в лісі коричувата.
Кулястий, -а, -е. Шаровидный.
Проздріти, -рю, -риш, гл. = провидіти. Хто був темний ....проздрів.
Цюцінька, цю́цічка, -ки, ж. Ум. отъ цюця.
