Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вартовий

Вартовий, -а, -е. 1) Сторожевой, караульный. Парк теж оточала вартова сторожа. Стор. МПр. 73. 2) = вартівник. ЗОЮР. І. 159. К. ЧР. 389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТОВИЙ"
Викачувати, -чую, -єш, сов. в. викачати, -чаю, -єш, гл. Искатывать, искатать что, напр. при золотухѣ припухшія железы викачують шариками изъ горячаго хлѣба. Грин. II. 319.
Відсвяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Отпраздновать. Одсвяткували ми Зелену Неділю. МВ. І. 84.
Ґзунс, -су, м. = Глузд. Вона хоче роботу робить, та хазяйки з неї не буде, бо, ґзунсу нема. Уман. у.
Долега́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Донимать, досаждать. Cм. долітати. 2) Настаивать, упирать на. Дак старий же долегав на те, щоб мерщій одружити сана. Черном.
Милійо́н, -на, м. = миліон. Харьк.
Підростяк, -ка, м. = підсвинок. Вх. Лем. 449.
Приймачисько, -ка, м. = приймачище. Забув приймак-приймачисько хліба й соли взяти. Чуб. III. 127.  
Торбочка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Цвітин, -ну, м. = цвіт 1, 2. Зроблю тобі хатину з рожевого цвітину. Мет. 120.
Чиколоток, -тка, м. 1) = щиколоток. Вх. Пч. І. 15. 2) Колѣнное сочлененіе, колѣно. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.