Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вевекати

Вевекати, -каю, -єш, гл. Говорить нечленораздѣльно, невнятно (о нѣмыхъ и пр.). Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕВЕКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕВЕКАТИ"
Госпо́донька, -ки, ж. Ум. отъ господа.
Запа́зушний, -а, -е. О ребенкѣ: грудной. Ще мале дитя, запазушне. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Засі́яти, -ся. Cм. засівати, -ся.
Здри́ги, здриг, ж. мн. Дрожь. Левч. 36.
Навскоси́ нар. = навскіс. Харьк.
Неслух, -ха, м. Непослушный человѣкъ.
Підмила, -ли, ж. Илъ. Вх. Уг. 259.
Стрівожити, -жу, -жиш, гл. Встревожить.
Трухлявина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухлявинка.
Худібка, худібонька, худібочка, -ки, ж. Ум. отъ худоба.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕВЕКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.