Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ватага

Ватага, -ги, ж. 1) Ватага, отрядъ, толпа; шайка. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага. Шевч. 170. І наплодилось у тім болоті чортяк до врага, — не багацько їх — ціла ватага. Рудч. Ск. І. 63. Яка ж ватага розбішак! Котл. Кн. 2) Стадо мелкаго скота. Ой я козак нетяга, в мене овець ватага. Н. п. Віджени поров у череду, а овечок і телят у ватагу. Чуб. II. 529. 3) Стал. Вовків ціла ватага. Грин. І. 163. Ум. ватажка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТАГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТАГА"
Вербниця, -ці, ж. 1) Вербная недѣля. Прийде вербниця, назад земля вернеться. Ном. № 426. 2) = вербляниця. Желех.
Галон, -на, м. Галунъ, позументъ. Золотії галони, а срібнії запони. Н. п.
Гейкатися, -каюся, -єшся, гл. Безя тяжесть, очень много хлопотать, возиться. Гейкався я чимало, поки виїхав нагору.
Добродба́й, -бая, добродба́ч, -ча́, м. Стяжатель имущества.
Забіди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Нанести ущербъ, обидѣть матеріально. Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того. Екатер. у.
Красіти, -сію, -єш, гл. Красоваться. Ой там на горі, на красі, красіє кукіль у овсі. Чуб. III. 139.
Масла́ччя, -чя, с. соб. Кости. Маслаччя болить після того, як упав. У одного, кажуть, пана є чоловік, такий мертвяк, що без шкури і без мняса, саме маслаччя. Лубен. у.
Начерпнути, -пну, -не́ш
Перемочити, -ся. Cм. перемочувати, -ся.
Причетник, -ка, м. Участникъ, причастный къ чему человѣкъ. І ти причетник у те діло? Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАТАГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.