Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ватага

Ватага, -ги, ж. 1) Ватага, отрядъ, толпа; шайка. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага. Шевч. 170. І наплодилось у тім болоті чортяк до врага, — не багацько їх — ціла ватага. Рудч. Ск. І. 63. Яка ж ватага розбішак! Котл. Кн. 2) Стадо мелкаго скота. Ой я козак нетяга, в мене овець ватага. Н. п. Віджени поров у череду, а овечок і телят у ватагу. Чуб. II. 529. 3) Стал. Вовків ціла ватага. Грин. І. 163. Ум. ватажка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТАГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТАГА"
Бадвак, -ка, м. То же, что лемко, но выговаривающій л вмѣсто в, напр.: я бил, я гварил (изъ. мѣстности около венгерской границы). Вх. Лем. 389.
Ди́бання, -ня, с. 1) Хожденіе на ходуляхъ. 2) Медленное и неловкое хожденіе (о людяхъ съ длинными ногами или о дѣтяхъ).
Досхти́ Cм. досихати.
Запіка́на, -ної и запіка́нка, -ки, ж. Водка, сваренная съ пряностями. Маркев. 171. Чуб. VII. 447. На запікану корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69. Участувала запіканкою і тернівкою. Стор. І. 117.
Захождаты, -ждаю, -єш, гл. = заходыты. Из ряду до ряду захожайте (захождайте). Чуб. V. 933. КС. 1882. VIII. 267. Ой ставь мисяць захожаты. Мет. 74.
Зона, -ни, ж. = зана.
Зроду Cм. зрода.
Казатель, -ля, м. Ораторъ, витія. Желех.
Погононька, -ки, ж. Ум. отъ погоня.
Попростати, -таю, -єш, гл. Направиться. Покинув її і весільних, сам попростав до хати. Г. Барв. 202.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАТАГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.