Варівкий, -а, -е. 1) Нерѣшительный.
2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, —роби і бійся.
Вилетіти Cм. вилітати.
Відклонятися, -няюся, -єшся, сов. в. відклони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Кланяться, поклониться, передавать, передать поклонъ. Молодий і молода молються сперту Богу, тоді одклоняються батькові й матері. Та бийся, коню, вибивайся, та на крутий бережечок потішайся, та до ойця, неньки відклоняйся. З України до дівчини козак відклонився. Не відклонившись їм, пійшла скорою ходою додому.
Добажа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Желать до тѣхъ поръ, пока..
Доко́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. докоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Докатываться, докатиться, прикатываться, прикатиться. Не докотившись, застигали сльози.
Лаштабей, -бе́я, м. Лѣнтяй (такъ бранять дѣтей).
Палубець, -бця́, м. Ум. отъ палуб.
Пігнати гл. = погнати. Полон забрали, далі пігнали.
Ризка, -ки, ж. Половина загона отдѣленная во владѣніе другому лицу.
Чарівний, -а, -е. Волшебный. Я горілки не п'ю, а чарівної і потім. О моя радість, мій сон чарівний.
