Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варнякати

Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРНЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРНЯКАТИ"
Дрібноли́стий, -а, -е. Мелколистый. Дрібнолиста груша. МВ. ІІ. 74.
Дува́н, -на, м. Дѣлежъ, раздѣлъ. Ум. дуванець.
Натурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Побезпокоиться много.  
Обіхідність, -ности, ж. Обиходъ, потребность. В мене є хліба на мою обіхідність.
Пилувати, -лую, -єш, -ся, гл. Спѣшить. Вх. Зн. 48. Пилуй! Скорѣе! поспѣши! Вх. Зн. 48.
Пікинерія, -рії, ж. соб. Пикинеры. КС. 1899. XII. 301.
Привикнути, -ся. Cм. привикати, -ся.  
Птичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ птиця. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 48.
Статочний, -а, -е. = статечний.
Судник, -ка, м. 1) Посудникъ, полка, шкафъ для посуды, буфетъ. Сим. 130. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику. Чуб. V. 1144. 2) Полка для образовъ. Кіев. г. Чуб. VII. 384. Ум. судничок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРНЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.