Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варнякати

Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРНЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРНЯКАТИ"
Бузинка, -ки, ж. Ум. отъ бузина.
Головище, -ща, с. ув. отъ голова. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.
Забандю́ритися, -риться, гл. безл. Захотѣться, придти фантазіи. З нею собі зробитися ріднею: не сина з нею поєднать, а забандюрилось старому самому в дурнях побувать. Шевч. 493.
Калинівка, -ки, ж. Настойка на калинѣ.
Олія, олії, ж. Постное масло. олію бити. Приготовлять постное масло. олію вибити кому. Побить кого. Я йому олію вибив. Харьк. давити олію. Игра, то-же, что и тісна баба (Cм.). КС. 1887. VI. 480.
Пахольський, -а, -е. Относящійся къ мальчику. К. ЦН. 311.
Рінець, -нця, м. Нырецъ (птица). Харьк. г.
Уремення, -ня, с. Счастье, удача. Чиє времення, того й погода. Ном.
Фафравий, -а, -е. Невнятно говорящій. Вх. Лем. 477.
Шахвувати, -вую, -єш, гл. Расточать. Боярські гроші шафовать. Котл. Ен. IV. 52. Кармазин торгує, все золотом шафує. Гол. І. 246.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРНЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.