Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмуровувати

Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМУРОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМУРОВУВАТИ"
Бевкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бевкати. Пійду, по його душенці бевкну хоч раз. Маркев. 56 Первий дзвін до сповіді бевкнув. Мнж. 105.
Борланка, -ки, ж. = борлак. Вх. Зн. 4.
Відіднити, -ню́, -ни́ш, гл. Вынуть дно у бочки.
Змилити, -ся. Cм. змилювати, -ся.
Кібець, -бця, м. 1) Кобчикъ. Ой намостив кібець гніздо на високій тополі. Н. п. 2) Названіе одного изъ играющихъ въ дѣтской игрѣ въ перепелицю. Ив. 25. Ум. кібчик. Летять спастись в лісах обширних од злого кібчика когтей. Котл. Ен.
Мерша́ник, -ка, м. 1) Быкъ. 2) = мершавиця. Желех. Вх. Зн. 35.
Обійти, -ся. Cм. обіходити, -ся.
Обіп'ясти, -ся. Cм. обпинати, -ся.
Стрепенути, -ну, -неш, гл. Встряхнуть. І шкурою сірий бугай стрепенув. Шевч. Вони пили, полинули, крилечками стрепенули. Чуб. V. 58. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Мет. 103. Мене пан за ухо стрепенув. Г. Барв. 56. Тут матінку уже не страх, а нагла радість стрепенула. Мкр. Г. 56.
Чир, -ру, м. 1) Родъ размазни, саламаты изъ кукурузной муки. МУЕ. І. 104. 2) Трупъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМУРОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.