Високість, -кости, ж. 1) Высота, вышина. Летить орел понад морем по високій високості. Виставимо, миле браття, на високостях науки і літератури наше національне знамено. Аби в панській високості хоть-но рік пожити. 2) Возвышенность.
Мурава́, -ви́, ж. 1) = муріг. Прикрив ноги осокою, накрив очі муравою, жовте тіло рокитою. 2) соб. Муравьи. У дворах, по у лицях, коло церкви, як мурави народу. Ум. мура́вка, мура́вонька, мура́вочка. Кладу я кладку через муравку. В її ложки під порогом заросли мурогом, а тарілочки під лавкою заросли муравкою. Ой стежка да маленькая, муравочка зелененькая. Найшов купу муравки.
Оплітати, -та́ю, -єш, сов. в. оплести, -ту, -теш, гл.
1) = обплітати, обплести. Виноград оплів навкруги камінь.
2) Уплетать, уплесть, ѣсть съ аппетитомъ. Сидить хазяїн в конці стола, варенички оплітає.
Пошептом нар. Шепотомъ. Пошептом дав козакам таємний наказ.
Розстібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розстебнути, -ну, -неш, гл. Разстегивать, разстегнуть. Він розстебнув одежу.
Саниці, -ць, ж. мн. Полозья.
Схаб, -бу и -ба, м. Мясо съ ребрами, бокъ.
Тілький, -а, -е. Такой числомъ, счетомъ, столькій. А то вже тілький час! тілько літ!
Умолити, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Оглянься, Господи, доколі твого гніву? Доколі не даси рабам тебе вмолити?
Щакати, -ка́ю, -єш, гл. Раскалывать (дерево). Не рубай, не щакай зеленого дуба.
