Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гадючник

Гадючник, -ка, м. 1) Змѣиное гнѣздо. Екатеринослав. 2) Раст. = воронець, Spiraea Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137. 3) Низенькая землянка. Херс. Викопав якийсь гадючник у землі. Левиц. Пов. 343.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮЧНИК"
Вара II, -ри, ж. Вареніе, варка. Встрѣчено въ поговоркѣ: Тут ні вари, ні пари, — не только ничего не варять, а и вода даже не грѣется и потому и паръ не идетъ. Фр. Пр. 136. з того ні вари, ні пари. Отъ этого нѣтъ никакой пользы. Фр. Пр. 6.
Гандель, гандлювання, гендлювати и пр = гендель и пр. О. 1862. І. 71.
Жидува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Быть евреемъ, жидовствовать. Покинь, жиде, жидувати, ходім хліба заробляти. Н. п.
Корковенький, -а, -е., Ум. отъ корко́вий.
Питущий, -а, -е. Пьющій.
Пічкурувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть истопникомъ. Черк. у.
Приголовник, -ка, м. Каждое изъ четырехъ бревенъ, на которыхъ кладется печь въ гуцульской коли́бі. Шух. І. 175.
Сторма нар. Стоймя. Сторма поставив сніп. Камен. у.
Утюпкатися, -каюся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, отъ толкотни, отъ работы, связанной съ ходьбой. Уманск. у.
Чашина, -ни, ж. = чашовина. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАДЮЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.