Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гадючник

Гадючник, -ка, м. 1) Змѣиное гнѣздо. Екатеринослав. 2) Раст. = воронець, Spiraea Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137. 3) Низенькая землянка. Херс. Викопав якийсь гадючник у землі. Левиц. Пов. 343.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮЧНИК"
Брунитися, -нюся, -нишся, гл. Пускать почки. Дерево бруниться. Кролев. у.
Гори́квіт, -ту, м. = Гори́цвіт. Вх. Пч. I. 8.
Заскі́млити, -лю, -лиш, гл. Заскиглити. Заскімле по собачий. Полт. г.
Льо́нток, -тка, м. = льонок. МУЕ. III. 17.
Перекортіти, -ти́ть, гл. безл. Перехотѣться.
Подавити, -влю, -виш, гл. Передавить. Я вмиг його одправлю к бісу і вас подавимо як мух. Котл. Ен.
Пригаяти, -гаю, -єш, гл. Задержать, заставить опоздать. Пригаяв ти нас. Полт. г.  
Причапати, -паю, -єш, гл. Приплестись. Причапали старі баби, охаючи. МВ. (О. 1862. І. 81).
Рулка, -ки, ж. Трубка. Мнж. 134. Грин. II. 186. Ум. рулочка.
Тичина, -ни, ж. = тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. АД. II. 18. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Шевч. 181. Ум. тичинка, тичи́нонька, тичиночка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАДЮЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.