Вихорувати, -рую, -єш, гл. Проболѣть: выздоровѣть.
Зво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. звести́ся, -ду́ся, -де́шся, гл. 1) Сводиться, свестися. — з ума́. Сходить съ ума. Ой синочку мій, дитино моя! Не пий рано горілочки, — зведешся з ума. — з хазя́йства. Обѣднѣть, разстроить свое хозяйство. Козачці Марусі Горбоносисі не пійшли в руки свині. Звелась вона з свиней. 2) Взводиться, взвестися. 3) Подниматься, подняться. Рука на тебе не зведеться. О лошади: подниматься, подняться на дыбы. Як звівся кінь, то так і перекинув воза. 4) Становиться, стать хуже, приходить, прійти въ упадокъ, вырождаться, выродиться, истребляться, истребиться; бѣднѣть, обѣднѣть. Чим рік, то вже зводиться пшениця. Велетні тепер звелись. Були в моїй хаті таркани, та звелися, тепер немає. Бодай його корінь звівся! Звелось у нюю хазяйствечко. За Хмельницького Юрася пуста стала Україна, звелася. До нитки звівся мій козак усе на панщині проклятій. Усе позбував, усе попропивав, — звівся ні на що. зве́стися ні нащ́о. Придти въ совершенный упадокъ, совершенно испортиться и пр. неха́й воно́ зведе́ться. Пропади оно! Не прядеться, нехай воно зведеться!
Зе́рнечко, -ка, с. Ум. отъ зерно.
Кустрець, -ця́, м. Чирей, прыщъ; струпъ.
Опіяка, -ки, м. Пьяница.
Перекинець, -нця, м. = перекинчик. Зопсована дитино вельможних перекинців Кисілів.
Покліть, -ти, ж. 1) Часть колодезнаго сруба ниже уровня земли. 2) Рама бороны.
Сходитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Сходиться. Ей, миряне, шевці, кравці, крамарі, шапарі, сходіться ради послухати, табаки понюхати. 2) Сходиться, соединяться взаимно. Земля сходиться з небом.
Тамування, -ня, с. Остановка, задержаніе, препятствіе теченію.
Уклюнутися, -нуся, -нешся, гл. Вкрасться, забраться, завестись. Вклюнуться злидні на час, не виживеш їх за год. Як же вклюнулася (в скирти) та проклята кузька, да так же вклюнулася!
