Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вартувати

Вартувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Сторожить, караулить. Я тебе буду вартувати тепер. Чуб. 2) Стоить. Вона (праця) дома ж таки втроє більше вартує. О. 1862. IV 104.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТУВАТИ"
Вусатий, -а, -е.. Cм. усатий.
Зава́да, -ди, ж. Препятствіе, помѣха, затрудненіе. То завада є йому, що воно не зійшло. Камен. у. бу́ти на зава́ді. Служить помѣхою, мѣшать. Йому й муха на заваді. Ном. № 2890. Поганому животові й пироги на заваді. Посл. ста́ти на зава́ді. Помѣшать.
Зага́й, -га́ю, м. 1) Проволочка, замедленіе. Не стілько того діла, як один загай. Лубен. у. Аби б загаю не було, а то я не баритимусь. Лубен. у. 2) Заросль; чаща. В тебе лани як загай, в тебе хліби як Дунай. Гол. IV. 552.
Каламутний, -а, -е. 1) Мутный, взбаламученный. Каламутна вода як кісіль. Ном. № 12420. Над Летою бездонною та каламутною. Шевч. Чого вода каламутна? чи не хвиля збила? Н. п. 2) Смутный. Щоб під каламутний час людським добром поживатись. К. ЧР. 191.
Кирпонька, -ки, ж. Ум. отъ ки́рпа.
Крежити, -жу, -жиш, гл. Беречь, скупиться. Мнж. 183.
Перевиця, -ці, ж. 1) Удочка. Вх. Зн. 47. 2) Въ удочкѣ: часть лесы около крючка изъ сѣраго несплетеннаго волоса. Шуx. І. 226.
Порозіходитися, -димося, -дитеся, гл. Разойтись (во множествѣ).
Прив'язатися. Cм. прив'язуватися.
Промуркотати, -чу́, -чеш, гл. Промурлыкать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.