Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вартувати

Вартувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Сторожить, караулить. Я тебе буду вартувати тепер. Чуб. 2) Стоить. Вона (праця) дома ж таки втроє більше вартує. О. 1862. IV 104.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТУВАТИ"
Брояки, -ків, м. Названіе пороговъ на Днѣстрѣ и Бугѣ.
Задрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Побѣжать подъ вліяніемъ укусовъ насѣкомыхъ (о рогатомъ скотѣ). 2) Закапризничать, взбѣситься. Мовчіт!.. чого ви задрочились? Котл. Ен. II. 22.
Козонька, -ки, ж. = кізонька.
Ладівниця, -ці, ж. Патронташъ. У ладівниці ні однісінького набою. Мет. 444.
Марнота́, -ти, ж. 1) Суета, суетность. Угор. 2) Малость, ничтожная вещь.
Нали́плий, -а, -е. Налипшій.
Папірок, -рка, м. = папірець. Вх. Лем. 446.
Пересушувати, -шую, -єш, сов. в. пересуши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Просушивать, просушить. Ми вам тут не надокучимо, онучечки пересушимо. Грин. III. 430. 2) Пересушивать, пересушить чрезъ мѣру.
Пообзолочувати, -чую, -єш, гл. Озолотить (многихъ).
Риндзка, -ки, ж. Сычугъ. Вх. Уг. 238.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.