Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вартувати

Вартувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Сторожить, караулить. Я тебе буду вартувати тепер. Чуб. 2) Стоить. Вона (праця) дома ж таки втроє більше вартує. О. 1862. IV 104.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТУВАТИ"
Відпалина, -ни, ж. Мелкая гречневая шелуха, смѣшанная съ мукою.
Ґу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґуля.
Женихли́вість, -вости, ж. Наклонность къ ухаживанію за женщинами. Желех.
Здорови́ло, -ла, м. = здоровець. Левч.47.
Оркис, -су, м. Полба. Вх. Лем. 444.
Повіджимати, -ма́ю, -єш, гл. Постирать бѣлье (во множествѣ). Повіджимали дівчата сорочки. Харьк.
Понагулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и нагуля́ти, но во множествѣ.
Поприщитися, -щуся, -щишся, гл. Покрыться прыщами. Щоб тобі поприщилось!
Розспіватися, -ва́юся, -єшся, гл. Распѣться.
Рядюга, -ги, ж. 1) Дерюга. 2) = рядно? Ум. рядюжка. Коли не пропав в пелюшках, а вже в рядюжках не пропаду. Ном. № 5294.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.