Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ватуля

Ватуля, -лі, ж. Овца, впервые имѣющая ягненка. Вх. Пч. II. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТУЛЯ"
Бабувати, -бу́ю, -єш, гл. = бабити. Бабувала у його жінки. Рудч. Ск. II. 92.
Глицарня, -ні, ж. Яма, въ которой приготовляется известь, творило. Черниг.
Дво́рський, -а, -е. Дворовый (человѣкъ). Дворський чоловік Кіндрат, — усією як раз сем'єю робить він на пана. О. 1862. VI. 62.
Заду́маність, -ности, ж. Задумчивость. Желех.
Зачорні́ти, -ні́ю, -єш Зачернѣть. Ледве-ледве зачорнів ус. О. 1862. IV. 75.
Недоносок, -ска, м. Рожденный ранѣе 9 мѣсяцевъ, недоносокъ.
Підлий, -а, -е. 1) Подлый, низкій. Підла чернь корчемна. К. ЦН. 245. 2) Дурной. Доброму животові, то й кий не вадить, а підлому, то й пироги вадять. Ном. № 7159.
Пороздлубувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и роздлубати, но во множествѣ.
Угринчук, -ка, м. = угрин. Желех.
Уця, уці, ж. = увця. Вх. Уг. 272.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАТУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.