варт
Варт, вартий, -а, -е. Стоющій; стоить. Не варт і річі. Не варт і печеної цибулі. Пусти його, не варт він того. Рублів з п'ять варт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Том 1, ст. 127.