Биркувати, -ку́ю, -єш, гл. Отмѣчать, дѣлать помѣтки, нарѣзки. Cм. бирка 4.
Відклонятися, -няюся, -єшся, сов. в. відклони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Кланяться, поклониться, передавать, передать поклонъ. Молодий і молода молються сперту Богу, тоді одклоняються батькові й матері. Та бийся, коню, вибивайся, та на крутий бережечок потішайся, та до ойця, неньки відклоняйся. З України до дівчини козак відклонився. Не відклонившись їм, пійшла скорою ходою додому.
Ниряти, -ря́ю, -єш, сов. в. нирнути, -рну, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть.
Обаполок, -лка, м.
1) Горбыль, крайняя доска при распилкѣ бревна.
2) Окраина. Кий там чорт у Харькові городи! хиба по обапілках города.
Підкужник, -ка, м. Въ снарядѣ для ловли рыбы, наз. перемет (Cм.): тотъ конецъ бивчевки, къ которому привязываютъ поплавокъ.
Покочистий, -а, -е. = покотистий. Покочиста дорога.
Прислуга, -ги, ж. Услуга.
Прихлюпнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ прихлюпувати. А дров нарубав гнилих, то вони підсохнуть трохи, та й займуться; а він возьме та й прихлюпне, та й прихлюпне водою, щоб не так горіли.
Рахта, -ти, ж. Второй день храмоваго праздника. На другий день (після храму) у нас рахти, щоб то мед вже допивати.
Чернуля, -лі, ж. Кличка черной коровы.
