Бурчак, -ка, м.
1) Журчащій ручей.
2) Струя проточной воды, текущей съ шумомъ. Дзюркотання весняного струмочка-бурчака. Ум. бурчачок.
Варакоба, -би, ж. Смута, мятежъ. Cм. ворохібня.
Зіха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зіхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Разѣвать, разинуть (ротъ). Своє ззів, та й на моє зіхаєш. 2) Зѣвать, зѣвнуть. Лежить та зіхає на все горло. Вилазе відтіля (з труни) мертвець: зігнув, потягся і подався на слободу. 3) Испускать, испустить духъ (объ умирающемъ). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне! ось зіхне мати.
Меке́кати, -ке́чу, -чиш, гл. = мекати. Або нявчить по котячи, або мекече по ягнячи.
Примножуватися, -жуюся, -єшся, гл. = примножатися. Людей все примножується, а землі мало.
Прізвисько, -ка, прізвище, -ща, с. 1) Прозвище, прозваніе. На їх будуть прізвища прикладать. 2) Фамилія. Як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. ha прізвисько, прізвище. По фамиліи, по прозванію. Я зі Львова попівна, на прізвисько Карпівна. Ѳома, на прізвище Дидим.
Сохваляти, -ля́ю, -єш, гл. Восхвалять. А козак седить у корчмі та мед-вино кружає, корму сохваляє.
Хвус, -су, м. = гуща. Вдова здибала в фляшці трошки оливи, але не хтіла дати, бо казала, що то вже хвус.
Хлись меж. отъ гл. хлистати. Пуншу хлись!
Шкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Прихрамывать.
