Винурятися, -ряюся, -єшся, гл. Выходить наружу, показываться, выступать. Та вона (річка Оріль) так: то тече під кукотиною (така рослина), то знов випурнеться і блищить проти сонця.
Висипатися, -паюся, -єшся, сов. в. висипатися, -плюся, -пишся, гл.
1) Высыпаться, высыпаться. Висипався Хміль із міха та показав ляхам лиха.
2) Показываться, показаться, проростая, (объ усахъ, бородѣ). Висипався чорний ус.
Добува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. добу́ти, -бу́ду, -деш, гл. 1) Добывать, добыть; доставать, достать, пріобрѣтать, пріобрѣсти. От лисичка змерзла, то й побігла в село вогню добувать, щоб витопить. Чи у свахи сорочки немає, чи чобіт добуває? Панували, добували і славу, і волю. Буде з нас, — не діти в нас; а діти будуть, то сами добудуть. 2) Брать, взять (городъ во время войны). Добувати міста. 3) Вынимать, вынуть (саблю изъ ноженъ). 4) Доживать, дожить до срока. Мушу году добути. Іще тиждень добуду. Бона вже останні години добуває дома. Добува́ти ві́ку. Доживать.
Драби́нчастий, -а, -е. 1) = драбчастий. Драбинчастий віз. 2) Въ переносн. смыслѣ о скотинѣ: худой до такой степени, что видны ребра. Мені віддайте тільки отту драбинчасту кобилу.
Молодо́щі, -щів, ж. Молодыя лѣта. Пом'яніте дні нашої слави, наших веселих молодощів.
Перегнітити, -гнічу, -тиш, гл. — себе. Подавить, обуздать. Оліхвер вилаяв мене ні за віщо, ще й ударив, — я себе перегнітив: одійшов та й край.
Полошливий, -а, -е. = полохливий. Полошливий кінь.
Росхитувати, -тую, -єш, сов. в. росхита́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Расшатывать, расшатать. Росхитав стовпа так, що скоро впаде.
2) Раскачивать, раскачать. Не росхитуй човна, бо вивернешся.
Торувати, -ру́ю, -єш, гл. Утаптывать, пролагать дорогу.
Увернути, -ся. Cм. увертати, -ся.
