Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вартонька

Вартонька, -ки, ж. Ум. отъ варта.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТОНЬКА"
Блекотати, -чу́, -чеш, гл. 1) = белькотати. 2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче. Гол. І. 176.
Граття́, -тя́, с. 1) Игра на инструментѣ. Лебед. у. 2) Игра (забава). З граття то й лихо буває: у нас два парубки боролися, та й руку один виломив. Пирят. у.  
Грі́шно нар. Въ грѣхахъ, грѣша. Грішно живе.
Коритце, -ця, с. 1) Ум. отъ кори́то. 2) = коритко. Шух. І. 104. Черниг. у.
Молито́вник, -ка, м. Молитвенникъ. Котл. Ен. III. 47. Зося... схилила голову над молитовником. Левиц. І. 1. 272.
Налата́ти Cм. налатувати.
Нахмарити гл. безл. Покрыться (тучами), заволочь (тучами). Нехай лишень виясниться, бач, як нахмарило.
Одг.. Cм. отъ відгада до відгусти.
Понаколочувати, -чую, -єш, гл. Наболтать, намѣшать (во множествѣ). Понаколочувала такого, що й свині не їстимуть, а вона нам дає. Богодух. у.
Розбрат, -ту, м. 1) Разрывъ дружественныхъ отношеній, вражда. К. Кр. 38. Жили добре, а пішло у їх на розбрат.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.