Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ваторопко

Ваторопко нар. Затруднительно, неудобно. З волами ваторопко в оранку, як муха куса, а то їми краще орати, ніж кіньми. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТОРОПКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТОРОПКО"
Бобик, -ка, м. 1) Ум. отъ біб. 2) Раст. Medicago Sativa. МУЕ. І. 99.
Гард, -ду, м. 1) Рядъ перегородокъ иди загородокъ въ водѣ для ловли рыбы. Браун. 17. МУЕ. І. 43. 2) Перегородка поперекъ рѣки изъ камней. КС. 1882. V. 348. 3) Рыболовный заводъ. Аф. 355. Було тобі б, пане Саво, гард не руйнувати. Чуб. V. 966.
Зака́заний, -а, -е. Запрещенный, заповѣдный.
Змережуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. змережитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Испещряться, испещриться узорами и пр. 2) Расшиваться, расшиться мере́жками. 3) О двухъ частяхъ рубашки, двухъ кускахъ ткани: соединяться, соединиться мере́жкою.
Качанка, -ки, ж. Порода дыни. Черномор.
Лавчастий замок. Въ гуцульскихъ хатахъ одинъ изъ двухъ родовъ деревянныхъ замковъ, которыми запираются входныя двери; называется также сліпий. лавчєстий замок состоитъ изъ одвірника, засува и зубчастого ключа. одвірник прибить до одвірок, сквозь него проходитъ засув съ двумя отверстіями (ґарами): въ одвірнику находятся лавки, гладкіе продолговатые куски твердаго дерева, силою своей тяжести падающіе в ґари, чѣмъ и производится запираніе; при помощи зубчєстого ключа эти лавки поднимаются, засув получаетъ возможность передвинуться и отпереть дверь. Шух. І. 93.
Підварок, -рку, м. Фольварокъ, ферма, мыза. Св. Л. 129. КС. 1884. VIII. 721.
Ропутіти, -чу́, -ти́ш, гл. = ропотіти. Люде ропутять на зборщика, що гроші вкрав. Міусск. окр.
Утрусити, -шу, -сиш, гл. Стряхнуть немного чего. Втрусити грушок.
Хребет, -бта, м. 1) Хребетъ, спина. Мил. М. 39. Досиділась що й сорочки на хребті нема ні в неї, ні в чоловіка. Рудч. Ск. І. 177. на хребті́ мати що. Имѣть на себѣ какую либо одежду. А їх матуся вже й сорочку пропила, на хребті тільки спідниця да юпчина. Г. Барв. 483. на хребет заробити що. Заработать себѣ на одежду. Тепер я хоч трохи людям пороблю, хоч на хребет зароблю яку шустелину, хоч буде в чому емірати. Г. Барв. 269. з хребта знімати що. Снимать одежду съ кого. Давай з її хребта усю шусте — лину здіймати: і се, каже, наше, і се наше. Г. Барв. 369. 2) Тупой край пилы. Шух. І. 175.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАТОРОПКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.