Зату́лок, -лка, м. Отдѣлка полушубка по борту смушкомъ.
Зориця, -ці, ж. Звѣзда. Оце тобі провідниця — ясная зориця.
Каюк, -ка, м. Родъ лодки; въ различныхъ мѣстахъ различной величины и устройства: на Днѣстрѣ и Днѣстровскомъ лиманѣ до трехъ сажень длины, сдѣланная изъ досокъ, рыболовная лодка. въ Полтав. г. — килевая лодка изъ цѣльной колоды, поднимающая груза до 30 пуд. въ — небольшая рыболовная лодка для одного человѣка. Въ думѣ «Про Кішку Самійла» каюки имѣются у запорожцевъ: когда Самійло Кішка подъѣхалъ къ о. Тендрову на турецкой галерѣ, — тоді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. Ум. каючо́к. Разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив.
Невідомо нар. Неизвѣстно.
Окіп, око́пу, м.
1) Окопъ, валъ со рвомъ. Окіп (круг току) розвалила на десять локіт. На долині при окопі дівчина гуляє. V.
2) жидівський окіп. Еврейское кладбище.
Побусурманитися и побусурменитися, -нюся, -нишся, гл. Обасурманиться. Був тридцять літ у неволі, двадцять чотирі як став на волі, потурчився, побусурманився. Вже я потурчилась, побусурменилась. Хмельниченько побусурманившись, збив пушкою з гори Валка верх з батьківської церкви.
Повипірати, -ра́ю, -єш, гл. Вытѣснить, вытолкать (многихъ). Повипірала б я вас за старців.
Принадонька, прина́дочка, -ки, ж. Ум. отъ принада.
Розливчастий, -а, -е. Разливающійся, разливной. Розливчаста ріка.
Розмолоти, -мелю, -леш, гл. Размолоть.
