А́ндека = (он де), нар. Вонъ, вонъ тамъ.
Босо нар. Босыми ногами. Ходить босо. Ум. босенько. Бігай босенько, — тепер тепло.
Два, дві, два, двох, чис. Два, двѣ, два. Палиця два кіпці має. В той час безбожнії бусурмани набігали і тих двох братів порубали. . Усе доводиться робити їм двом. Горох сію два стручки, — роди, Боже, чотирі, щоб його дівчата зносили. Винного двома батогами не б'ють. Ой плавало дві утінки да під млинком. Не годиться дві шапка надівать на голову. Cм. Дві.
Дітво́ра, -ри, ж. соб. Дѣти, ребятишки. Лихо з дітворою та ще з малою. Дітвора сокоче, дітвора клекоче, а мати раденька дітворі маленькій.
Зара́ння II, нар. = Зарані. Іде милий додому зарання. Ото, Рябко, шануйся, добра своїх панів як ока стережи, зарання спать не квапсь, в солому не біжи. Старі зарання повмірали.
Легво, -ва, с. = лігво.
Нендзорі, -рів, м. Осенніе ягнята.
Сонько, -ка, м.
1) Ум. отъ сон. Ходить сонько по долині.... Ой ну, соньку, в колисоньку, заколиши дитиноньку.
2) Соня, сонливецъ. Оставлю ж сих хропти соньків.
Спотребно нар. = потрібно.
Цихвіра, -ри, ж. Цифры, цифирь. Арабську цихвіру, мовляв, закон турецьким, всі тямлять.
