Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вартник

Вартник, -ка, м. = вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник. Гн. І. 193.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТНИК"
Беговатий, -а, -е. Ворчливый, сварливый, грубый. Вх. Зн. 2.
Бержулочка, -ки, ж. Встрѣчено въ пѣснѣ (Чуб. V. 1088, № 232) съ испорченнымъ текстомъ; если не искаженіе, то — названіе коровы?
Важка, -ки, ж. Снарядъ, которымъ ткачъ придерживаетъ шинки. Состоитъ изъ деревяннаго крюка и привязанной къ нему веревочки съ тяжестью на концѣ. МУЕ. ІІІ. 22.
Коровиця, -ці, ж. 1) Корова. Пасла ж бо я коровиці, пригнала додому. Грин. III. 685. 2) Насѣк. Oryctes nasicornis. Вх. Пч. І. 7. 8)рогата. Насѣк. Hammaticherus cerdo. Вх. Пч. І. 6.
Курник, -ка́, м. Птичникъ, курятникъ. То зазирне в курник. Гул.-Арт.
Невмірущий, -а, -е. Безсмертный, неумирающій. Я вічний образ ваш, я дух ваш невмірущий. К. ХП. 75. Слово наше ховалось тільки по невмірущих піснях. К. ХП. 135. Наша слава невміруща. К. ПС. 31.
Підслухи, -хів, м. мн. Подслушиваніе. Двох турчинів на підслухи посилає. АД. І. 211. стоя́ти на підслухах. Подслушивать.
Поворушіння, -ня, с. Движеніе. Могла слідити за кожним його поворушінням. Левиц. Пов. 244.
Позалякувати, -кую, -єш, гл. Запугать (многихъ). Позалякував дітей так, що й духу його бояться. Харьк. у.
Простругати Cм. простругувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.