Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вартник

Вартник, -ка, м. = вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник. Гн. І. 193.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТНИК"
Бунтовництво, -ва, с. Мятежность, бунтовство. К. XII. 32.
Вйо! меж. Крикъ на лошадей: но! Вх. Лем. 398.
Клямати, -маю, -єш, гл. 1) Стучать щеколдой. 2) Чавкать. Клямаєш як свиня. Н. Вол. у.
Кріпенько нар. Довольно крѣпко. А рака кріпенько держить. Стор. І. 15.
Мушли́н, -ну, м. Кисея, муслинъ.
Навсу́пор нар. Наперекоръ, въ пику.
Попрощати, -ща́ю, -єш, гл.кого. Проститься съ кѣмъ.  
Премудрий, -а, -е. 1) Премудрый. І премудрих немудрі одурять. Шевч. 213. 2) Очень искусный. Бери мене, дядьку, премудрую швачку. Н. п.
Служечка, -ки, ж. Ум. отъ слуга.
Черепашеня, -няти, с. Дѣтенышъ черепахи. Мил. ЛІ. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.