Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варцаба

Варцаба, -би, ж. = лутка 1. Шух. І. 90.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЦАБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЦАБА"
Бодяга, -ги, ж. Рѣчная губка (водоросль), Spongia fluviatilis L. ЗЮЗО. І. 137.
Дері́ння, -ня, с. Рваніе. Н. Вол. у.
Забо́їстий, -а, -е. Снѣжный (о зимѣ), занесенный снѣгомъ (о дорогѣ). Зіма була тоді забоїста — понамітало скрізь. Екатерин. у.
Карковий, -а, -е. Затылочный.
Наку́чити, -чу, -чиш, гл. Наскучить, надоѣсть.
Поміж I, -жі, ж. Проходъ. Пругом люде у два ряди постоли рясно, мов квіток хто рядочками насаджав, тільки поміж пропустили попові з причетом пройти. Г. Барв. 65.
Притихати, -ха́ю, -єш, сов. в. прити́х(ну)ти, -ну, -неш, гл. Притихать, притихнуть, утихать, утихнуть. Маруся притихла і стала б то засипати. Кв.  
Риштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Устраивать лѣса. 2) Снаряжать. Гармати да ковані вози в поход риштує. К. ЦН. 242. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати. Канев. у. Заходиться риштувать вози в далекую дорогу. Шевч. 663. Cм. рихтувати.
Росп'ястися. Cм. роспинатися.
Сідалка, -ки, ж. = сідавка. Я сидів на сідалці у каюку. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРЦАБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.