Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варцаба

Варцаба, -би, ж. = лутка 1. Шух. І. 90.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЦАБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЦАБА"
Ато́ II и ато́жнар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Біль III, болю, м. Боль, страданіе. Чужий біль нікому не болить. Ном. № 2344.
Живки́й, -а́, -е́. Живой, проворный, энергическій. Ярош живкий чоловік. Н. Вол. у.
Затопта́ти Cм. затоптувати.
Зди́міти, -мію, -єш, гл. Обратиться въ дымъ, разсѣяться какъ дымъ. Пропав, як здимів. Ном. № 1871.
Постук, -ку, м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук. Г. Барв. 237.
Розглядини, -дин, ж. мн. = розгляд 3. Чуб. IV. 95. На розглядини їдуть батько й мати молодої, брат. Грин. III. 531.
Роскрякатися, -каюся, -єшся, гл. Раскаркаться.
Товкальня, -ні, ж. = товчія. Сумск. у.
Урочина, -ни, ж. = уроки. Чуб. І. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРЦАБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.