Вишкандибуватися, -буюся, -єшся, гл. При игрѣ въ шкандибки забрасывать палку дальше другихъ, пуская при этомъ ее колесомъ, чтобы она ударялась о землю то однимъ концомъ, то другимъ.
Дригави́ця, -ці, ж. и пр. = дрігавиця и пр.
Загука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Закричать. Феся загукала, голос по дубині аж ся розлягає. 2) — на ко́го. Позвать, зазвать кого. Загукай на його, — нехай іде в хату.
Квітчання, -ня, с. Убраніе цвѣтами. Жаль мені дівування і дитячого квітчання.
Ли́нка, -ки, ж. Веревка; корда, на которой гоняютъ лошадей.
Погорілий, -а, -е. 1) Погорѣлый. Боюся ще погорілу хату руйнувати.
2) погоріле = погорілля. На погоріле хоч шажок дайте.
Погризти, -зу́, -зе́ш, гл. Погрызть, изгрызть. І погризе йому сустави й жили.
Ранений, -а, -е. Раненый. Реве, як ранений кабан.
Сявкання, -ня, с. Гоготаніе гусей, преимущественно гусятъ.
Чемера, -ри, ж. = чамара. На чемері собольовій золоті шнурки.
