Водяник, -ка, м. 1) Сосудъ для воды. Ум. водянчик. Онде у водянчику вода. 2) Водяной (бѣсъ). 3) = водник.
До́йка, -ки, ж. Мамка, кормилица въ Угорщинѣ.
На́голос, -су, м. Удареніе. Наголос положити. Поставить удареніе.
Окрилатіти, -тію, -єш, гл. Окрылиться.
Оріховий, -а, -е. Орѣховый. А скрипочка оріхова, а смичок із рути.
Ощепина, -ни, ж. Въ выведенной деревянной постройкѣ каждое изъ четырехъ бревенъ, положенныхъ сверхъ стѣнъ и связанныхъ въ углахъ; на ощепинах утверждаются потолокъ и крыша.
Поплюскнути, -ну, -неш, гл. Сплющиться, стать плоскимъ, щуплымъ. Калина зімою взяла та й поплюскла, — ягоди стали плисковаті, що й соку в їх не зосталось. Посуха захватила жито, а зерно й поплюскло.
Притичина, -ни, ж.
1) Препятствіе, задержка. Йому ніби не перепиняла дороги жадна притичина.
2) Приключеніе. Коли б не було нам якої притичини.
Сірко, -ка, м. Собака сѣрой масти. Пожививсь, як сірко паски. у сірка́ очей позичати. Прямой смыслъ: брать у собаки взаймы глаза, т. е.: своими будетъ стыдно смотрѣть (что-либо сдѣлалъ, чего должно стыдиться). Говорится преимущественно о безстыдныхъ людяхъ.
Сунути 2, -ну, -неш, гл.
1) Сразу посунуть, толкнуть, кольнуть. Як ухопить спис та як суне того комишника під бік, — так і проняв.
2) = сунутися. От як сунули, скоро і нагнали.
