Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засулля

Засу́лля, -ля, с. Мѣстность за рѣкой Сулой. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСУЛЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСУЛЛЯ"
Жіно́тва, -ви, ж. = жінота = жінва. Волч. у.
Їдіння, -ня, с. = їдення. Там тобі питіння, там тобі ідіння, там тобі одпочивання. Мил. М. 90.
Канянка, -ки, ж. Раст. повилика, Cuscuta. Хотинск. у.
Кросенце, -ця, с. Ум. отъ кросно.
Лись меж. = блись. Черк. у.
Нагада́ти, -ся. Cм. нагадувати, -ся.
Невиразний, -а, -е. Неясный, неотчетливый; невнятный.
П'ятінка, -ки, ж. Ум. отъ п'ятниця.
Спільник, -ка, м. 1) Членъ товарищества, общества, артели, компаньонъ. Левч. 59. 2) Соучастникъ, сообщникъ, сотоварищъ. Страх напав на синів Заведеєвих, що були спільниками Симонові. Єв. Л. V. 10. 3) Берущій землю съ половины. Спільники садили капусту з половини. Екатер. у.
Цюпа, -пи, ж. Темный подвалъ, тѣсная темная комната, казематъ. Желех. Ум. цюпка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСУЛЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.