Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застугоніти

Застугоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Глухо застучать. Під вікном застугоніло. Св. Л. 222.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТУГОНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТУГОНІТИ"
Десятникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть десятникомъ.
Змилюватися, -лююся, -єшся, сов. в. змилитися, -люся, -лишся, гл. 1) Ошибаться, ошибиться. І вже книга не змилиться. Лебед. у. 2) Смыливаться (о мылѣ).
Ланцюга, -ги, м. Ув. отъ ланець.
Неприємно нар. Непріятно.
Підтікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтекти́, -течу́, -че́ш, гл. Подтекать, подтетечь.
Сарана, -ни, ж. Саранча. Накочувала сарана. Ном. № 9246.
Спарний, -а, -е. Душный. Желех.
Старча, -чати, с. Дитя-нищій. Г. Барв. 189.
Хабатарня, -ні, ж. Заводъ для вычинки козьихъ шкуръ.
Хронт, -ту, м. Фронтъ. Як ти осмілився, сякий-такий, з хронту виходить? Стор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТУГОНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.