Вертіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки.
2) Сверлить. У дошці вертіти дірку.
Відпихати, -хаю, -єш, сов. в. відіпхнути, -ну, -неш, гл. Отпихивать, отпихнуть, отталкивать, оттолкнуть. Відіпхнув срібний човник золотим весельцем.
Дев'я́тник, -ка, м. Девятый четвергъ послѣ Свѣтлаго Праздника.
Ласний, -а, -е. Лакомый, вкусный. На ласний кусок найдеться куток.
Паужіня, -ня, с. То, что высыпается изъ подъ пауза.
Полотнина, -ни, ж. Кусокъ полотна. Ум. полотни́нка. Дай чисту полотнинку зав'язати руку.
Ратман, -на, м. Ратманъ. Тут всякії були цехмистри і ритмами, і бургомистри.
Увібрати, уберу, -реш, гл. = убрати.
Хаменутися, -нуся, -нешся, гл. = схаменутися. Він хаменувсь тепер.
Ширнути, -ну́, -не́ш, гл. Сунуть, пырнуть, ткнуть. Несе вона діжку з сирівцем. Я ширнув у ту діжку палицею, — аж там полотно крадене.
