Відплакати, -чу, -чеш, гл. Перестать оплакивать. Відплакав своє горе.
Жоржи́на, -ни, ж. Раст. георгина, Dahlia variabilis. Нема цвіту світлішого над жоржину.
Затамува́тися, -му́юся, -єшся, гл. Задержаться, замедлить. Пішов і затамувавсь там.
З'єхи́дствувати, -вую, -єш, гл. Поступить єхидно. На світі все так іде, що писарь з'єхидствує, так йому й нічого.
Косак, -ка, м. Большой ножъ для сѣченія капусты.
Мі́сто II, пред. Вмѣсто. Він бере стовпи: одного повісив на плечіх місто ружжя, а другого повісив коло боку місто шаблі.
Осліп I, -пу, м. Ослѣпленіе. Забувши всю біду, що ми йому не раз ув осліпі чинили.
Погубляти, -ля́ю, -єш, сов. в. погубити, -блю́, -биш, гл. Губить, погубить. Як ті душі погубляють, так сі людське тіло. Не поберігши тіла і душу погубиш.
Подорожчати, -чаю, -єш, гл. Вздорожать.
Розносити, -шу, -сиш, сов. в. рознести, -су, -сеш, гл.
1) Разносить, разнести. Людям роботу розніс і роздав.
2) Разносить, разнести, развѣять. Їх вітер як полову, і буря, мов солому, рве, розносить. 6. Гей! може трохи рознесу я свою тяжку журбу. І рознесе тую славу по всій Україні.
3) Разносить, разнести, растаскивать, растащить. Сини принесуть, а дочки й угли рознесуть.
4) Разбалтывать, разболтать, разгласить. Люде зараз рознесли по всьому світу й те, чого нема. Коли мене вірно любиш, не кажи нікому, бо то люде рознесуть, як вітер солому.
5) Разносить, разность, разрушить, разбить. Дайте ковбасу, бо вам хату рознесу. Нехай його тії просять, що греблі розносять.
