Вовтузитися, -жуся, -зишся, гл. Возиться; барахтаться; ерзать. Він так вовтузиться з тим бичком. Ви поб'єтесь, а мені треба потім з вами вовтузитися та лікарувати.
Гловень, -ня, м. = гловарь.
Льоно́к 2, -нку, м. 1) Ум. отъ льон. 2) Раст.: a) Linaria vulgaris. б) Linum catharticum.
Обаполок, -лка, м.
1) Горбыль, крайняя доска при распилкѣ бревна.
2) Окраина. Кий там чорт у Харькові городи! хиба по обапілках города.
Одновірець, -рця, м. Единовѣрный, той же самой вѣры человѣкъ.
Поберегти, -ся. Cм. поберігати, -ся.
Постолище, -ща, м. Ув. отъ постіл.
Просторонище, -ща, с. = просторонь. Більше просторонище пускай.
Стенути, -ну, -неш, гл.
1) Качнуть. Човна стенув.
2) — плечима. Пожать плечами.
Супорник, -ка, м. Противникъ, соперникъ.
